Поштовхом до написання цієї статті стала одна здавалося б не значна подія в моєму житті. Декілька днів тому мені прийшлось взяти участь у першій дискусії дебатного клубу в Івано-Франківську. Оскільки відкриття клубу відбувалося у "день Європи в Івано-Франківську" то тему організаторами було вибрано не випадково - "Україна повинна вступати в ЄС: за та проти" (точного формулювання теми не пам'ятаю, але було воно так би мовити "класичним" щодо цього питання, навіть я б сказав трішки нуднуватим). Так от через те що біг я на цю дискусію зразу після круглого столу то звичайно ж запізнився, і прийшлось мені зайняти для більшості населення України "дивну" сторону "проти". Дискусія пройшла досить цікаво і як для себе, на диво, я знайшов багато аргументів проти. Але чомусь з боку залу та моїх "опонентів" слова "не вступати" в ЄС означало автоматично "лягати" під РФ чи навіть відновлювати колись "великий і могутній" СРСР. Таку позицію я можу зрозуміти лише зважаючи на те, що завдяки технологам, деяким політикам та нащому менталітету і бажанню завжди кудись приєднюватись в українців спотворилось бачення світової політики.

Класичні політичні ідеології в Європі починаються після Великої французької революції. Саме вона призвела до панування ідеі про те, що суспільство може бути об'єктом прикладання цілеспрямованих зусиль. Окрім того, одним з найбільш значущих результатів революції стало усвідомлення того, що саме народ є, в кінцевому підсумку, носієм влади, і, таким чином, якщо бажаєш змінити щось в суспільстві – звертайся до народу.

В умовах розвитку України в сфері економіки та техніки, інноваційних технологій та розгалуження мережі інтернет, перед суспільством виник ще один зручний та економічно-вигідний вид грошових розрахунків – безготівкові розрахунки. Ще зовсім недавно, всього кілька років тому, ми перестали побоюватися мати справу з валютою, а сьогодні обмінні пункти попадаються на очі частіше, ніж булочні; нещодавно ми познайомилися з картами VISA, MASTERCARD та іншими, а сьогодні старенькі отримують по пластикових картах пенсію; не так давно перевести гроші за кордон або отримати їх звідти ми взагалі не могли. Та багатьом це було ні до чого. Сьогодні навіть в Ощадбанку знають, як допомогти потребуючим цієї послуги громадянинові: хоч з відкриттям валютного рахунку, хоч без нього.